"Собори душ бережіть"
О. Гончар
У мене зародилася мрія стати вчителем ще тоді, у школі. Вчитель – це актор, його роль триває не годину і не дві, а довгі роки; учитель – це лікар, врешті-решт – це творець, будівничий. І ось вона, педагогічна нива, нелегка, терниста, але благородна. Настанова вузівського викладача педагогіки, який часто цитував Сухомлинського, стала пріоритетною: «Якщо у вас викличе досаду й серцебиття кожна дитяча витівка, якщо вам здасться: ось вони, діти, вже дійшли краю… і треба вживати «пожежних» заходів, - сім раз зважте, чи бути вам педагогом».
Моя мета – виховувати креативну особистість; завдання, яке ставить сьогодення, - «зробити» учня самостійною, відповідальною, стійкою до життєвих випробувань особистістю.
Щоденно користуюся такими заповідями:
- кожна дитина талановита;
- кожен учень має право на помилку;
- кожен школяр має право на творчий пошук.
Сповідую віру в життя, віру в дитину, віру в себе.
Працюю над проблемою «Виховання патріотоичної свідомості учнів на уроках української мови та літератури»
Пріоритетні напрямки роботи:
- апробування і впровадження нових педагогічних технологій;
- розвиток компетентностей учнів;
- використання веб-квестів;
- проектна діяльність дослідницького типу.